Noticely
Українська

Що таке мікровирази і чи можуть вони видати брехню?

Оновлено 16 жовтня 2026 р. · 4 хв читання

Коротко

Мікровираз — це вираз обличчя, який з’являється й зникає дуже швидко; зазвичай так називають вираз, що триває менше ніж пів секунди. Мікровирази справді існують, але трапляються рідко: в одному дослідженні лише близько 2% закодованих виразів виявилися мікровиразами. Люди розпізнають брехню лише трохи краще, ніж навмання, а те, що тренування з мікровиразів покращує виявлення брехні, не доведено.

§ 1Що таке мікровираз

Зазвичай обличчя утримує вираз від пів секунди до кількох секунд. Мікровираз набагато коротший. Найчастіше цитоване робоче визначення походить з аналізу швидких виразів, який провели Yan і колеги (2013): вираз вважають мікровиразом, якщо загалом він триває менше ніж 500 мілісекунд. Давніші домовленості називали проміжок від 1/25 до 1/5 секунди, тобто від 40 до 200 ms.

Ідея сягає досліджень відеозаписів психотерапевтичних сеансів 1960-х років: на сповільненій плівці було видно вирази, які промайнули надто швидко, щоб помітити їх на звичайній швидкості. Дослідники припустили, що такі короткі «витоки» можуть виказувати почуття, яке людина намагається приховати. Саме це припущення зробило мікровирази відомими, і саме його подальші дослідження перевіряли найретельніше.

§ 2Наскільки швидко — це швидко? Що з’ясували дослідження

Shen, Wu і Fu (2012) показували вирази спалахами тривалістю від 20 до 300 мілісекунд. Що довше тривав спалах, то краще його розпізнавали, а приблизно на 200 ms точність виходила на плато; тренування покращувало результати. Дуже короткі спалахи розпізнати складно, але вони не невидимі.

У реальній поведінці мікровирази трапляються нечасто. Porter і ten Brinke (2008) закодували 697 виразів людей, які демонстрували справжні або вдавані емоції. Лише близько 2% із них були мікровиразами; вони з’являлися приблизно в п’ятої частини учасників і щоразу охоплювали лише верхню або нижню половину обличчя, а не все обличчя.

§ 3Чи можуть мікровирази видати брехню?

Саме це твердження прославило телебачення, і дані його не підтверджують. Метааналіз Bond і DePaulo (2006), що охопив 206 документів і 24 483 оцінювачів, показав: люди правильно відрізняють брехню від правди в 54% випадків — лише трохи краще за 50%, які дало б просте вгадування.

Мікровирази цього розриву не долають. У дослідженні Porter і ten Brinke вони не траплялися частіше, коли люди обманювали. У контрольованому експерименті Jordan і колег (2019) люди, які пройшли навчання з відомим інструментом для тренування мікровиразів, розпізнавали брехню не краще за тих, хто пройшов фіктивне навчання або не навчався зовсім, а загальна точність була трохи нижчою за випадкову. В огляді Vrij, Hartwig і Granhag (2019) невербальні ознаки обману описано як слабкі й ненадійні.

Є ще й проблема ланцюжка, яку описала Burgoon (2018). Щоб мікровираз викрив брехню, брехня має викликати емоцію, емоція має проявитися на обличчі, вираз має бути неможливо контролювати, він має траплятися достатньо часто, щоб його можна було побачити, і відрізнятися в тих, хто бреше, і тих, хто каже правду. Дані не підтверджують кожну ланку цього ланцюжка.

§ 4Чого все ж може навчити їх розпізнавання

Розпізнавання коротких виразів — це перцептивна навичка, яку можна тренувати. У рандомізованих дослідженнях тренування зі зворотним зв’язком покращувало розпізнавання виразів, показаних спалахом, і цей приріст зберігався через два-три тижні (Matsumoto і Hwang, 2011). Покращується саме навичка: помітити, що обличчя ворухнулося, і який це був рух. Döllinger і колеги (2021) виявили значне покращення в тренованому завданні, але без перенесення на інші навички, як-от розпізнавання емоційних сигналів у розмовах із пацієнтами.

  • Короткий вираз показує, що на обличчі щось сталося, але не чому. Його може викликати здивування від запитання, зусилля, дискомфорт, спогад або взагалі нічого особливого.
  • Вираз, який не збігається зі словами, — це невідповідність, про яку варто запитати, а не доказ обману.
  • Рухи обличчя не відповідають почуттям один до одного: контекст, людина й культура змінюють їхнє значення (Barrett і колеги, 2019).

Запитання й відповіді

Мікровирази справді існують?

Так. Дуже короткі вирази справді трапляються, але рідко й зазвичай лише частково. В одному дослідженні лише близько 2% закодованих виразів були мікровиразами.

Чи можна навчитися розпізнавати брехню за обличчям?

Жоден метод не довів, що робить це надійно. Люди в середньому мають точність близько 54%, тобто майже навмання, а тренування з мікровиразів у контрольованому експерименті не покращило виявлення брехні.

Скільки триває мікровираз?

Більшість сучасних дослідників беруть межу в пів секунди (500 ms). Класичні визначення називали від 1/25 до 1/5 секунди.

Отже, тренування з мікровиразів марне?

Воно покращує те, що тренує: уміння помічати короткі рухи на тренувальних обличчях. Це може зробити тебе уважнішим до облич, якщо сприймати помічене як запитання, а не як відповідь.

Джерела

Дослідження наведено з посиланням DOI. Усі числа в цій статті взято з цих джерел.

  1. Yan WJ, Wu Q, Liang J, Chen YH, Fu X (2013). How fast are the leaked facial expressions: The duration of micro-expressions. Journal of Nonverbal Behavior 37:217–230. doi:10.1007/s10919-013-0159-8
  2. Shen X, Wu Q, Fu X (2012). Effects of the duration of expressions on the recognition of microexpressions. Journal of Zhejiang University Science B 13(3):221–230. doi:10.1631/jzus.B1100063
  3. Porter S, ten Brinke L (2008). Reading between the lies: Identifying concealed and falsified emotions in universal facial expressions. Psychological Science 19(5):508–514. doi:10.1111/j.1467-9280.2008.02116.x
  4. Bond CF, DePaulo BM (2006). Accuracy of deception judgments. Personality and Social Psychology Review 10(3):214–234. doi:10.1207/s15327957pspr1003_2
  5. Jordan S, Brimbal L, Wallace DB, Kassin SM, Hartwig M, Street CNH (2019). A test of the micro-expressions training tool: Does it improve lie detection? Journal of Investigative Psychology and Offender Profiling 16(3):222–235. doi:10.1002/jip.1532
  6. Vrij A, Hartwig M, Granhag PA (2019). Reading lies: Nonverbal communication and deception. Annual Review of Psychology 70:295–317. doi:10.1146/annurev-psych-010418-103135
  7. Burgoon JK (2018). Microexpressions are not the best way to catch a liar. Frontiers in Psychology 9:1672. doi:10.3389/fpsyg.2018.01672
  8. Matsumoto D, Hwang HS (2011). Evidence for training the ability to read microexpressions of emotion. Motivation and Emotion 35:181–191. doi:10.1007/s11031-011-9212-2
  9. Döllinger L, Laukka P, Högman LB, et al. (2021). Training emotion recognition accuracy: Results for multimodal expressions and facial micro expressions. Frontiers in Psychology 12:708867. doi:10.3389/fpsyg.2021.708867
  10. Barrett LF, Adolphs R, Marsella S, Martinez AM, Pollak SD (2019). Emotional expressions reconsidered: Challenges to inferring emotion from human facial movements. Psychological Science in the Public Interest 20(1):1–68. doi:10.1177/1529100619832930